Насправді, напевне, кожен лучанин, який цікавився футболом, чекав початку нинішнього сезону з таким набором питань, якого під час минулих літніх канікулів. До цього плавненько підштовхувало і незрозуміле зимнє міжсезоння, після якого хлопці виявилися абсолютно не готові до другої частини чемпіонату, і ціле розмаїття не дуже приємних весняних подій. І коли наш волинський Батько вкотре повернувся, з горем навпіл дав рятівний результат в Ужгороді, вони нікуди не ділись. Більше того, їх додалось у зв'язку з трансферною політикою, яка здавалась багатьом не зовсім зрозумілою, простіше кажучи, не тією, яка зніме з порядку денного питання "а чи є у нас майбутнє в Прем'єр-Лізі"...

А в підсумку те, чим займались волиняни влітку, дало результат там, де мало хто його чекав. Проста молодь зіграла навіть краще, аніж минулорічне зборище легіонерів сумнівної кваліфікації, зіграла з іскрою в очах, яка не зникала з першої і до останньої хвилини. Недарма Віталій Володимирович жодного слова не сказав про претензії до самовіддачі - бо хлопці дійсно вчора бились на футбольному полі, можливо десь навіть перестарались, як Мемешев на останніх хвилинах, але після матчу стало ясно, що ці зусилля себе повністю виправдали.

Особливо порадував початок гри - тоді на полі, можна сказати, була одна команда. І це було аж ніяк не Динамо. Там була сміливість, була рішучість, був пресинг, був конструктив у побудові атак. Звичайно, на більше аніж 20 хвилин цього напору не вистачило, але при цьому вже можна відзначати якісь передумови для подальших перспектив цієї Волині у нинішньому сезоні.

Вчорашній матч, ті нечасті позитивні моменти у грі наших хлопців дають змогу припускати, що ніякими борцями за виживання ми не будемо. Попереду, звичайно, ще цілих 29 турів і наша "улюблена" весна-красна, але уже зараз ми знаходимось на набагато вищому ігровому рівні, ніж Металург, Таврія чи Карпати. І хто б що не казав, нічия у матчі проти команди, яка входить в топ-десятку світових клубів за трансферними затратами цього літа - це показник. А Кварц взявся за справи одразу без усіляких церемоній, караючи за недооцінку і змушуючи з собою рахуватись усіх своїх "хейтерів". Смуга перешкод і випробувань тільки почалась, а її перший відрізок пройдений на "відмінно". А вже менш ніж за тиждень нам доведеться грати першим номером проти Сімферополя - після цього і будуть чергові враження і емоції! Будемо надіятись, позитивні=)