Гірською системою Карпат можуть милуватися жителі вісьмох країн. Серед яких : Австрія, Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Румунія, Сербія і Україна.  Мабуть у світі найкраще знають саме Румунські Карпати, легенди про жахливого графа Дракулу приносять цій країні десятки міліонів у Євро валюті, що річно. Найвищою точкою Карпат є Герлаховський пік (2644 м.), що у Словаччині, там взагалі є декілька точок висотою вище 2500 м. над рівнем моря. А най відомішим футбольним клубом, пов’язаним із цими горами, є Львівські «Карпати» (єдиний клуб який за всю історію Кубка СРСР, виграв його не виступаючи не у вищій лізі, 1969р.)

Ця стаття не про минулі здобутки зелено-білих (хоч їх і вдосталь), не про трофеї які колись підкорювалися їм (хоч їх і вдосталь), не про відомих гравців які, свого часу, виступали там (хоч їх і вдосталь) і навіть не про проблеми клубу (хоч їх і вдосталь). Ця стаття про те як керівництво клубу взяла усю волю в кулак і наважилася на такий радикальній хід, на який не наважиться і кожен європейський клуб (про наші я мовчу). Ця стаття про майбутнє яке Я впевнений чекає Львів (!)

Зваживши усі ці негаразди Леви беруть курс на омолодження, на українізацію стартових одинадцятьох. Покладаючи величезні надії на вихованців, на юнацьку команду, на юніорську команду Петро Димінський і його посіпаки ризикують не тільки місцем у УПЛ, а і своїми головами (не хотів би Я опинитися у зачиненому вольєрі із голодним левом).

Але з іншого боку «Карпати» можуть стати як ковалями власного щастя, так і ковалями щастя української збірної. Молоді і перспективні, а що найголовніше українські, футболісти завжди будуть потрібні нашому футболу. Якщо футбольна академія Карпати вийде на такий рівень, то буде безхмарне майбутнє (в «Карпат»), буде на кормлений лев (в «Карпат») і буде най відоміший футбольний клуб (в Карпат)

Карпати – це не гори, Карпати – це люди які живуть там, які працюють там, які цінують їм дарований Богом куточок. Тож цінуймо і ми, те що було даровано нам свій, футбольний, куточок. Я закликаю усіх вболівальників Львівських «Карпат», цінувати те що їм було дароване майбутнє, не сьогодення, не минуле, а саме майбутнє. Потрібно лише зачекати, Карпати не одразу розкинули свої обійми більше ніж на 1500 км (!)